Про проект

Перелік проектів-переможців міської цільової програми «Громадський бюджет міста Костянтинівки», які будуть реалізовані у 2019 році

№ з/п

№ у реєстрі

Назва та короткий опис проекту

ПІБ автора проекту

Тематика проекту

Вартість проекту

Вид проекту

Головний розпорядник

Кількість голосів

Разом

У т.ч. власні кошти

1

13

Дитячо-юнацький спортивно-ігровий комплекс «Здоров’я на кварталі» (облаштування споруд спортивно-ігрового спрямування на прибудинковій території багатоквартирних житлових будинків по вулиці Незалежності та вул.Пушкінська)

Іваненко

Наталія Олександрівна

Спорт

299672,82 грн.

-

Великий

УКГ

917

2

15

«Обличчя безпеки» (придбання презентаційної форми для громадського формування з охорони громадського порядку «Гайдамаки»)

Візіров

Олександр Васильович

Безпека та громадський порядок

69750,00 грн.

-

Малий

Виконав-чий комітет

2903

3

32

Реконструкція вуличного освітлення на території соціального закладу дошкільної освіти № 8 «Півник»

Швець Юлія Валеріївна

Комунальне господарство

39710,96 грн.

-

Малий

Управління освіти

201

4

6

Заклад дошкільної освіти дитячої мрії (придбання нових меблів в ДНЗ № 7 «Ромашка»

Тюкова

Ганна Вікторівна

Освіта

70000,00 грн.

-

Малий

Управління освіти

72

 

 

ВСЬОГО:

 

 

479133,78 грн.

 

 

 

 

 

 

РЕЗУЛЬТАТИ ГОЛОСУВАННЯ ЗАПРОЕКТИ, подані в рамках Програми «Громадський бюджет міста Костянтинівки» , допущених до голосування

 

№ з/п

№ у реєстрі

Назва та короткий опис проекту

ПІБ автора проекту

Тематика проекту

Вартість проекту

Вид проекту

Головний розпорядник

Кількість голосів

Разом

У т.ч. власні кошти

1

22

Нове обладнання для їдальні ЗШ № 3

Шубіна Вікторія Вікторівна

Освіта

223279 грн.

-

Великий

Управління освіти

2695

2

13

Дитячо-юнацький спортивно-ігровий комплекс «Здоров’я на кварталі» (облаштування споруд спортивно-ігрового спрямування на прибудинковій території багатоквартирних житлових будинків по вулиці Незалежності та вул.Пушкінська)

Іваненко

Наталія Олександрівна

Спорт

299672 грн.

-

Великий

УКГ

917

3

6

Гуманне скорочення розмноження безпритульних тварин шляхом стерилізації

Шелудченко Оксана Олександрівна

Комунальне  господарство

300000 грн.

За власні кошти буде здійснений відлов собак та післяопераційний догляд

Великий

УКГ

193

4

9

«Розквітай садок дитячий»(модернізація предметно-ігрового середовища території ДНЗ № 4 «Попелюшка»

Переверзева

Ольга Олегівна

Освіта

238000 грн.

20000 грн.

Великий

Управління освіти

192

5

17

Універсальний мультифункційний спортивно-ігровий майданчик (облаштування мультифункційної спортивно-ігрової площадки на прибудинковій території 9-квартирних житлових будинків по вул. Незалежності та вул.Пушкінська)

Пічугін

Олексій Олексійович

Спорт

299640 грн.

-

Великий

УКГ

7

6

15

«Обличчя безпеки» (придбання презентаційної форми для громадського формування з охорони громадського порядку «Гайдамаки»)

Візіров

Олександр Васильович

Безпека та громадський порядок

69750 грн.

-

Малий

Виконавчий комітет

2903

7

32

Реконструкція вуличного освітлення на території соціального закладу дошкільної освіти № 8 «Півник»

Швець Юлія Валеріївна

Комунальне господарство

39710,96 грн.

-

Малий

Управління освіти

201

8

6

Заклад дошкільної освіти дитячої мрії (придбання нових меблів в ДНЗ № 7 «Ромашка»

Тюкова

Ганна Вікторівна

Освіта

70000 грн.

-

Малий

Управління освіти

72

9

10

Облаштування дворового простору та встановлення спортивно-ігрового майданчику (територія біля площі Перемоги,3)

 

Девяткина

Ярослава В’ячеславівна

Спорт

67728 грн.

-

Малий

УКГ

65

 

 

До уваги мешканців міста Костянтинівка!

21 червня 2018 року на сесії Костянтинівської міської ради депутати прийняли Положення про Громадський бюджет і відтепер будь-який бажаючий мешканець, якому вже є 18 років,має право подати на розгляд свій проект, який може вирішитиактуальну проблему міста та покращити умови проживання в ньому.
Костянтинівською міською радою з 1 січня розпочався прийом проектів, фінансування яких буде здійснюватись із міського бюджету у 2019 році. Проекти прийматимуться протягом 60 днів (до 1 березня). 
Подати проект та отримати більш детальну інформацію можна на сайті Костянтинівської міської ради в розділі «Бюджет участі Костянтинівської міської ради»  за посиланням http://bu.konstrada.gov.ua/ukабо звернувшись за адресою: м.Костянтинівка, вул.О.Тихого,260, каб.215, телефон: (06272)4-36-05. 
Активно долучайтесь і, можливосамевашаідеяматиме право на життя у 2019 році!
 

 

У сучасному громадянському суспільстві зросла соціальна активність людей та з’явились активісти, які мають бажання долучитись до вирішення проблем суспільства. У жителів виникають ідеї щодо того, як покращити благоустрій територій міста, провести соціальні, культурно-мистецькі, спортивні заходи тощо. Соціальна активність суспільства вимагає створення дієвих інструментів співпраці та залучення громадськості до вирішення питань життєдіяльності міста. Вдалим світовим досвідом у технології залучення громадян до процесу підготовки та прийняття рішень є партиципаторне бюджетування. 
Бюджет участі не має єдиних правил і вимог. Існує багато моделей, і кожна громада запроваджує його по своєму. 
Партиципаторне бюджетування — це інноваційний демократичний інструмент участі громадян. Це процес прийняття рішень, мета якого полягає у залученні громадськості до спільного управління громадою та до розподілу коштів виділеної частини міського бюджету.
Він може бути реалізований на різних адміністративних рівнях: регіону, муніципалітету, міста, району, мікрорайону. Повинен приводити не тільки до визначення, як витрачати бюджетні кошти, але в першу чергу до активації територіальної громади, формування громадянського суспільства, взаємного розуміння потреб та планів мешканців і влади, створення соціального капіталу, вибору громадських лідерів, а також просвіти жителів щодо процедур управління.
Партиципаторний бюджет (громадський бюджет або бюджет участі) — демократичний процес дискусії та прийняття рішень, в якому кожен мешканець населеного пункту вирішує, в який спосіб витрачати частину муніципального бюджету.
Партиципаторний бюджет, громадський бюджет або бюджет участі. Ці словосполучення з’явились у термінології українського місцевого самоврядування приблизно три роки тому разом з проектом польсько-української фундації ПАУСІ «Партиципаторний бюджет — можливості для підвищення громадської активності і встановлення належного партнерства з органами влади». У результаті проекту в трьох містах України — Черкасах, Чернігові і Полтаві був упроваджений бюджет участі.
Позитивний досвід перших міст викликав неабияку цікавість до цього інструменту прямої демократії. На сьогодні вже понад півсотні громад в Україні запроваджують партиципаторне бюджетування. І їх кількість постійно збільшується. Популярність бюджету участі зростає з шаленою швидкістю. На цьому фоні виникає загроза вихолощування основних ідей і принципів учасницького бюджетування, формальний підхід до його впровадження заради піару, відповідно «моді». Поширюється навіть думка деяких керівників органів місцевого самоврядування, що бюджет участі не варто запроваджувати, що це зайвий клопіт для посадовців і марна трата бюджетних коштів, які краще витратити на один масштабний проект у громаді. Крім того, немає спільного інформаційного простору, де можна було б ділитись досвідом і мати можливість знайти відповіді на запитання, які неодмінно виникають у процесі впровадження бюджету участі.
Вперше бюджет участі з’явився в бразильському місті Порту-Алегрі наприкінці 80-х років минулого століття. На той час у цьому місті процвітали корупція, низький рівень податкових надходжень до бюджету, соціальні проблеми: безробіття, житлові проблеми, відсутність необхідної комунальної інфраструктури. В 1985 році, одночасно з приходом до влади представників лівої Робітничої Партії, вперше у світі була представлена ідея партиципаторного бюджету. Повний процес створення бюджету участі відбувся у 1989 році. Були сформовані міські асамблеї, що вирішували проблеми, пов’язані з освітою та охороною здоров’я. Адміністрація надавала жителям міста можливість вирішувати, як розподілити частину коштів міського бюджету. Нині, після тридцяти років успішної практики, мешканці Порту-Алегрі розподіляють до 20 % від міського бюджету.
Впровадження практики «Бюджет участі» в Порту-Алегрі, крім вдосконалення інфраструктури:
—зменшило політичну напруженість у громаді;
—покращило сплату податківжителями міста;
—підвищило поінформованість громадян з питань використання бюджетних коштів;
—привело до появи практики добровільної участі громадян у реалізації проектів за рахунок власних внесків;
—зменшило адміністративні видатки;
—зменшило корупцію за рахунок більшої активності громади;
—створило нову громадянську культуру;
—забезпечило участь жінок у суспільному житті громади. Сьогодні жінки становлять до 51 % від кількості учасників суспільних заходів, тоді як раніше вони були практично виключені зі світу політики і громадського життя.
Практика виявилась настільки ефективною, що почала поширюватись в інші міста Бразилії, а згодом і в інші країни.
У Європі подібні проекти з’явилися у 90-х роках минулого століття. На початок ХХІ століття ця практика набула поширення в кількох європейських країнах. Найбільш активно проекти запроваджували Німеччина та Іспанія. Різноманіття форм спільного бюджетування досить значне. Воно застосовується як у великих містах типу Севільї з населенням понад 700 тисяч осіб, так і в невеликих, де мешкає не більше 30 тисяч жителів. Нині такі форми участі мешканців в управлінні містом використовуються і в США.
У цілому в Латинській Америці, Європі, США та Китаї така практика охоплює понад 250 міст. З муніципального бюджету може виділятись від 1 до 30 % на реалізацію проектів, запропонованих громадянами.
Хоча сама назва «партиципаторний бюджет» в Україні досить нова, різні елементи партиципаторного бюджетування застосовуються в практиці місцевого самоврядування вже не перший рік. Гарний приклад — фонд села, створений в с. Андріївка Донецької області. Джерелами наповнення фонду стали добровільні внески всіх мешканців села і благодійні кошти підприємців. Сума внеску на одного жителя визначалась на загальних зборах. Кошти витрачались також відповідно до пріоритетів, визначених всіма членами громади. Бюджетні слухання, які прописані в бюджетному регламенті майже в усіх громадах, — це теж елемент партиципаторного бюджетування. На жаль, часто-густо вони проводяться формально, для «галочки» і мешканці не виявляють бажання брати активну участь у подібних заходах.
Безумовно, впровадження учасницького бюджетування в Україні має значні переваги, зокрема, воно сприяє прозорості бюджетного процесу в цілому, і, як наслідок, зменшенню корупційної складової у витрачанні бюджетних коштів, підвищенню активності мешканців, зростанню обізнаності в питаннях місцевого самоврядування, збільшує довіру між владою і громадою, що дає можливість успішної реалізації спільних програм і проектів розвитку громади. На мою думку, впровадження партиципаторного бюджетування в новостворених об’єднаних громадах може стати дієвим інструментом по вирішенню завдання, яке виникає в кожній другій громаді — реальне, а не формальне об’єднання громади, створення конструктивного діалогу між всіма мешканцями, напрацювання вміння знаходити компроміс у спірних питаннях і формування у кожного члена громади відчуття спільноти і відповідальності за те, що відбувається в громаді.
Загалом партиципаторне бюджетування має здатність піднести демократичне врядування в Україні на якісно новий рівень.
Разом з тим існують і певні ризики цього процесу. У першу чергу, це непрозоре впровадження і низька мотивація влади. Без наявності політичної волі, особливо на початку, процес запровадження бюджету участі приречений на провал. Влада на місцях досить часто не бажає створювати собі зайвий клопіт, вважаючи, що вона краще знає, що потрібно робити і як витрачати бюджетні кошти.
Але преференції, які надає партиципаторне бюджетування за правильної реалізації, а саме: підтримка дій влади, зростання рівня задоволення діями органів місцевого самоврядування в результаті того, що громадяни краще поінформовані і відчувають себе партнерами, зростання рівня довіри мешканців до органів влади, уникнення соціальних конфліктів, можливість швидко отримувати інформацію щодо проблем, які з’являються, та їх конструктивно вирішувати, безперечно, варте того, щоб звернути увагу на цей інструмент прямої демократії. При недотриманні принципу прозорості ідея бюджету участі повністю нівелюється. Укріплюється недовіра до влади, а сам бюджет участі сприймається як чергова гра в демократію.
Ще один ризик — це копіювання досвіду інших громад без врахування місцевих особливостей. Як зазначалось вище, бюджет участі не має чітких правил. Існують різні моделі. Наприклад, в Порту-Алегрі бюджет участі базується на декількох ключових принципах: мешканці беруть участь у створенні бюджету шляхом вибору проектів на сусідських і тематичних зустрічах; рішення мешканців з юридичної точки зору не є обов’язковими, перш ніж створений мешканцями проект бюджету участі буде прийнятий.
В Україні переважно запроваджується польська модель, яка передбачає, що проекти, подані громадянами, перевіряють працівники міської ради, які відповідальні за цей напрямок.
Проекти повинні відповідати наступним критеріям: входити до компетенції міста, а також відповідати місцевім стратегіям і програмам, мати загальнодоступний характер, бути реалізованими протягом року, відповідати бюджету в межах заявленої суми, бути реалізовані на ділянці, що є власністю міста. Якщо це приватна територія, то має бути дозвіл від приватної особи. Проект, що не відповідає вимогам, відхиляється. Відхилення проекту можна оскаржити, а ще його можна доопрацювати відповідно до зауважень працівників міськради.
Бюджет участі не регламентований нормативно-правовою базою, принаймні на законодавчому рівні. На місцевому рівні лише Положення про бюджет участі затверджуються рішеннями ради. Кожна громада запроваджує його самостійно, розробляючи власні правила і документальні форми.
З одного боку, є можливість створити свій унікальний інструмент, в якому будуть максимально враховані всі місцеві особливості і який буде відповідати пріоритетам і сприяти вирішенню завдань саме вашої громади. З іншого боку, за відсутності досвіду, не маючи чітких інструкцій, можна легко наробити помилок.
На підставі досвіду, вже напрацьованого в Україні, розроблені загальні рекомендації, яких бажано дотримуватись при запровадженні партиципаторного бюджету, які і були враховані при затвердженні громадського бюджету у м.Костянтинівка, а саме:
1. Бюджет участі — не одна з програм міської ради, а ключовий циклічний процес органу місцевого самоврядування громади. Саме циклічний і повторюваний характер — одна з головних умов партиципаторного бюджетування.
2. Визначена  сума  бюджету громади, яка буде спрямований на фінансування обраних проектів. 
3. Визначена  проста і зрозуміла редакція правил, за якими здійснюється весь процес, щоб люди розуміли, що і як відбувається. Разом з тим правила не є незмінними, та пепередбачають можливість вносити зміни і корективи, якщо в ході виконання якийсь з інструментів виявився недосконалим. Правила можуть коригуватись лише до початку нового циклу, а протягом всього циклу повинні залишатись незмінними.